Успішне складання Norskprøven, іспиту, що засвідчує рівень володіння норвезькою мовою, вимагає не лише знання лексики та граматики, але й точності у їх застосуванні. Одним із найважливіших аспектів, що впливають на якість письмових робіт, є правильне узгодження підмета і присудка. Ця граматична категорія, хоч і здається простою на перший погляд, часто стає каменем спотикання для здобувачів. Розуміння та практичне засвоєння цих правил є ключем до створення зрозумілих, логічних та граматично правильних текстів, що, безсумнівно, сприятиме вашому успіху на іспиті.
Основи узгодження підмета і присудка
У будь-якій мові, зокрема у норвезькій, підмет і присудок є двома фундаментальними елементами речення, які перебувають у тісному взаємозв’язку. Підмет, як правило, відповідає на питання “хто?” або “що?”, виражаючи виконавця дії або об’єкт, про який йдеться. Присудок же, у свою чергу, вказує на дію, стан або ознаку підмета, відповідаючи на питання “що робить?”, “який є?”. У норвезькій мові, як і в багатьох інших германських мовах, узгодження цих двох членів речення відбувається за числом та, в деяких випадках, за особою. Цей взаємозв’язок є як каркас будівлі, що забезпечує її міцність та цілісність. Без чіткого узгодження, речення може втратити свою структуру, стаючи незграбним та незрозумілим. Складіть Norskprøven впевнено: реєструйтеся в NLS Norwegian Language School.
Визначення підмета та присудка
Перш ніж говорити про узгодження, необхідно навчитись чітко ідентифікувати підмет та присудок у реченні. Цьому можна навчитися, ставлячи правильні питання до кожного члена речення.
Питання до підмета
- Хто? (hvem?) – для людей або тварин.
- Що? (hva?) – для предметів, явищ, абстракцій.
Питання до присудка
- Що робить? (hva gjør?) – для дієслів, що позначають дію.
- Який є? (hva er?) – для дієслів-зв’язок, що позначають стан або ознаку.
- Ким бути? (hva er?) – для іменної частини присудка.
Приклади ідентифікації
- “Barnet spiser et eple.” (Дитина їсть яблуко). Підмет: “Barnet” (Що?). Присудок: “spiser” (Що робить?).
- “Solen skinner i dag.” (Сонце світить сьогодні). Підмет: “Solen” (Що?). Присудок: “skinner” (Що робить?).
- “Han er en dyktig student.” (Він – здібний студент). Підмет: “Han” (Хто?). Присудок: “er” (Ким є?).
Типи присудків та їх узгодження
Норвезька мова розрізняє декілька типів присудків, і форма дієслова в присудку залежить від його типу, а також від підмета.
Дієслівний присудок
Це найпоширеніший тип присудка, що складається з одного дієслова або сполучення допоміжного дієслова з повнозначним.
Узгодження за числом
- Однина: Якщо підмет в однині, дієслово присудка також стоїть в однині.
- “Gutten leser en bok.” (Хлопець читає книгу).
- “Boken er interessant.” (Книга є цікавою).
- Множина: Якщо підмет у множині, дієслово присудка також стоїть у множині.
- “Guttene leser en bok.” (Хлопці читають книгу).
- “Bøkene er interessante.” (Книги є цікавими).
Узгодження за особою
У норвезькій мові узгодження за особою проявляється переважно у минулому часі та в умовному способі, тоді як у теперішньому часі форма дієслова рідко змінюється залежно від особи підмета.
- Теперішній час:
- “Jeg leser.”
- “Du leser.”
- “Han/Hun/Den/Det leser.”
- “Vi leser.”
- “Dere leser.”
- “De leser.”
Як бачимо, форма дієслова “leser” залишається незмінною для всіх осіб.
- Минулий час:
- “Jeg leste.”
- “Du leste.”
- “Han/Hun/Den/Det leste.”
- “Vi leste.”
- “Dere leste.”
- “De leste.”
І знову ж таки, форма дієслова (leste) залишається однаковою для всіх осіб.
- Умовний спосіб (kondisjonalis):
- “Jeg ville lest.”
- “Du ville lest.”
- “Han/Hun/Den/Det ville lest.”
- “Vi ville lest.”
- “Dere ville lest.”
- “De ville lest.”
Іменний присудок (predikativ)
Іменний присудок складається з дієслова-зв’язки (найчастіше “være” – бути) та іменника, прикметника або займенника, що характеризує підмет.
Узгодження за числом
- Однина: Якщо підмет в однині, іменна частина присудка також узгоджується з ним у числі.
- “Dette er et stort hus.” (Це великий будинок).
- “Hun er en flink student.” (Вона – здібна студентка).
- Множина: Якщо підмет у множині, іменна частина присудка також стоїть у множині.
- “Dette er store hus.” (Це великі будинки).
- “De er flinke studenter.” (Вони – здібні студенти).
Особливості узгодження прикметників
Прикметники, що входять до складу іменного присудка, узгоджуються з підметом не лише за числом, але й за родом (якщо підмет – іменник), а також за означеністю.
- Узгодження за родом (для однини):
- “Huset er stort.” (Будинок є великим – середній рід).
- “Bilen er stor.” (Машина є великою – спільний рід).
- “Jenta er stor.” (Дівчина є великою – спільний рід).
- Узгодження за означеністю:
- “Huset er stort.” (Неозначена форма присудка).
- “Huset er det store.” (У таких конструкціях, хоча рідко, може бути означена форма).
Поширені помилки та способи їх уникнення
Узгодження підмета і присудка – це як танець, де партнери повинні рухатись синхронно. Невеликий дисбаланс може призвести до втрати ритму, тобто до граматичної помилки.
Узгодження з групами підметів
Коли підмет складається з кількох іменників, з’єднаних сполучниками, правильне узгодження може стати складнішим.
Сполучник “og” (і)
Коли підмет складається з двох або більше іменників, з’єднаних сполучником “og”, присудок зазвичай стоїть у множині.
- “Lærer og elev skal samarbeide.” (Вчитель і учень повинні співпрацювати).
- “Hunden og katten leker sammen.” (Собака і кішка граються разом).
Сполучник “eller” (або) / “enten … eller” (або … або)
Якщо підмет складається з двох або більше іменників, з’єднаних сполучниками “eller” або “enten … eller”, присудок узгоджується з найближчим до нього іменником.
- “Læreren eller elevene skal svare.” (Вчитель або учні повинні відповісти – “elevene” у множині, тому присудок у множині).
- “Elevene eller læreren skal svare.” (Учні або вчитель повинні відповісти – “læreren” в однині, тому присудок в однині).
Використання займенників
Коли підмет виражений групою осіб, а потім використовується займенник, важливо, щоб займенник відповідав за числом усій групі.
- “Både Per og Kari er glade. De skal feire.” (І Пер, і Карі раді. Вони святкуватимуть).
Узгодження з абстрактними та збірними іменниками
Абстрактні та збірні іменники часто становлять труднощі, оскільки їх число може бути неоднозначним.
Абстрактні іменники
Абстрактні іменники, такі як “informasjon” (інформація), “kunnskap” (знання), “frihet” (свобода), як правило, є незлічуваними і вимагають присудка в однині.
- “Informasjonen var utilstrekkelig.” (Інформація була недостатньою).
- “Kunnskap krever tålmodighet.” (Знання вимагає терпіння).
Збірні іменники
Збірні іменники, такі як “familie” (сім’я), “gruppe” (група), “folk” (люди), можуть викликати певні труднощі. В норвезькій мові ці слова зазвичай вимагають присудка в однині, якщо розглядаються як єдине ціле.
- “Familien bor i Oslo.” (Сім’я живе в Осло).
- “Gruppen er klar.” (Група готова).
Однак, якщо акцент робиться на окремих членах групи, може бути використаний присудок у множині.
- “Familien diskuterer problemet.” (Сім’я обговорює проблему – як єдине ціле).
- “De forskjellige medlemmene i familien diskuterer problemet.” (Різні члени родини обговорюють проблему – акцент на індивідуальності).
Використання неозначених займенників
Неозначені займенники, такі як “noen” (хтось, деякі), “ingen” (ніхто, жоден), “alle” (всі), “mange” (багато), “få” (мало), вимагають особливої уваги.
“Noen” (хтось, деякі)
- Якщо “noen” означає “хтось” (один), присудок в однині:
- “Noen har glemt nøklene.” (Хтось забув ключі).
- Якщо “noen” означає “деякі” (кілька), присудок у множині:
- “Noen har allerede ankommet.” (Деякі вже прибули).
“Ingen” (ніхто, жоден)
- “Ingen har sett ham.” (Ніхто його не бачив).
“Alle” (всі)
- “Alle elsker solskinn.” (Всі люблять сонячне світло).
“Mange” (багато), “Få” (мало)
- “Mange venter.” (Багато чекають).
- “Få er fornøyde.” (Мало хто задоволений).
Складнощі з певними формами дієслів
Деякі дієслова мають неправильні форми або вимагають специфічного узгодження, що може стати причиною помилок.
Дієслова з голосними змінами (stammevokalendring)
Хоча в теперішньому часі узгодження за особою не є вираженим, розуміння основних форм дієслів та їхніх коренів є важливим для правильного використання.
Пасивний стан
У пасивному стані дієслово узгоджується з підметом.
- “Boken blir lest av barnet.” (Книга читається дитиною).
- “Bøkene blir lest av barna.” (Книги читаються дітьми).
Модальні дієслова
Модальні дієслова (kunne, ville, skulle, måtte, tørre, burde) в норвезькій мові є особливою групою. Вони не змінюються за числом в теперішньому та минулому часі.
- “Jeg kan svømme.” (Я можу плавати).
- “De kan svømme.” (Вони можуть плавати).
- “Han ville hjelpe.” (Він хотів допомогти).
- “Vi ville hjelpe.” (Ми хотіли допомогти).
Стилістичні аспекти та ясність викладу
Правильне узгодження підмета і присудка – це не лише вимога граматики, але й запорука ясності вашого викладу. Коли ці елементи речення узгоджені, речення стає більш послідовним і легше сприймається читачем.
Значення чіткого узгодження для розуміння
Чисте, правильне узгодження слугує дороговказом для читача, допомагаючи йому зрозуміти, хто або що виконує дію, і яку дію виконує. Це як маяк у тумані – він вказує шлях, зменшуючи ймовірність заблукати.
Уникнення двозначності
Неправильне узгодження може створити двозначність, коли читач не може точно визначити, про кого або про що йдеться. В письмових роботах Norskprøven, де кожна деталь має значення, така двозначність може бути фатальною.
Приклад:
- “Kommunen har besluttet at skolene skal stenges, og foreldre må hente barna sine.” (Муніципалітет вирішив, що школи будуть закриті, і батьки повинні забрати своїх дітей). Тут “foreldre må hente” – узгоджено, зрозуміло.
- “Kommunen har besluttet at skolene skal stenges, og de må hente barna sine.” (Муніципалітет вирішив, що школи будуть закриті, і вони повинні забрати своїх дітей). Тут “de” може означати як “skolene”, так і “foreldre”. У цьому випадку, для уникнення двозначності, краще було б уточнити.
Зосередженість на змісті
Коли граматична основа речення міцна, ви можете більше зосередитись на змісті, на вираженні своїх думок та аргументів. Правильне узгодження підмета і присудка звільняє вас від необхідності постійно перевіряти базову структуру, дозволяючи зануритися глибше в тематику вашої роботи.
Заключення: Важливість практики та самоконтролю
Правильне узгодження підмета і присудка – це той фундамент, на якому будується будь-яка граматично правильна писемна мова. У процесі підготовки до Norskprøven, особливо в письмових завданнях, приділяйте особливу увагу цим аспектам.
Рекомендації для успіху
- Читайте багато: Чим більше ви читаєте норвезькою мовою, тим краще ви засвоюєте граматичні зразки, включаючи узгодження підмета і присудка.
- Пишіть регулярно: Щоденна практика письма є найкращим способом закріпити знання. Намагайтеся свідомо контролювати узгодження у кожному реченні.
- Використовуйте словники та граматичні довідники: Не соромтеся звертатися до ресурсів, коли сумніваєтеся.
- Просіть про зворотний зв’язок: Якщо є можливість, попросіть носія мови або викладача перевірити ваші письмові роботи.
Роль NLS Norwegian Language School
Бажаючи ефективно підготуватися до Norskprøven, варто звернути увагу на спеціалізовані курси. У світі, де мовні навички набувають все більшого значення, NLS Norwegian Language School виділяється своїм спеціалізованим курсом підготовки до екзаменів Norskprøven. Цей курс, розроблений для тих, хто прагне опанувати норвезьку мову, є справжнім маяком для здобувачів, які прагнуть успішно скласти Norskprøven – ключовий іспит для підтвердження рівня володіння мовою в Норвегії. Ця програма адаптована для студентів з різним рівнем володіння мовою, відповідаючи стандартам Загальноєвропейських рекомендацій з мовної компетенції (CEFR). Наш курс Norskprøven включає до себе практичні пробні тести, що допоможуть студентам підготуватися та успішно скласти екзамен. Зосередженість на таких ключових аспектах, як узгодження підмета і присудка, у поєднанні з комплексним підходом до вивчення мови, робить курс NLS чудовим вибором для досягнення вашої мети.
Зареєструйтеся на курси підготовки до Norskprøven у школі NLS зараз