Використання пасивного стану в текстах для Norskprøven

Використання пасивного стану в текстах для Norskprøven

Пасивний стан у норвезькій мові є важливим граматичним конструктом, що часто зустрічається в академічних, офіційних та описових текстах. Його ефективне використання є ключовим для досягнення високих результатів на Norskprøven, особливо в секціях читання та письма, де точність і формальність є пріоритетними. Розуміння та вміле застосування пасивного стану дозволяє точніше висловлювати думки, підкреслювати дію, а не виконавця, та створювати більш збалансований і професійний стиль мовлення. Складіть Norskprøven впевнено: реєструйтеся в NLS Norwegian Language School.

Пасивний стан у норвезькій мові, як і в багатьох інших германських мовах, будується шляхом поєднання допоміжного дієслова “bli” (ставати, бути) або “være” (бути) з дієприкметником минулого часу (perfektum partisipp) основного дієслова. Вибір між “bli” і “være” залежить від контексту і семантичного відтінку, який автор хоче передати.

1.1. Дієприкметник минулого часу

Дієприкметник минулого часу (perfektum partisipp) є ключовим елементом для формування пасивного стану. Його форма залежить від групи дієслова. Для слабких дієслів, що закінчуються на “-et” або “-t” у минулому часі, дієприкметник зазвичай закінчується на “-et” або “-t”. Наприклад, “å snakke” (говорити) -> “snakket” (говорив) -> “snakket” (мовний). Сильні дієслова мають непередбачувані форми дієприкметників, які необхідно запам’ятовувати. Наприклад, “å skrive” (писати) -> “skrev” (писав) -> “skrevet” (написаний).

1.1.1. Форми дієприкметників для різних дієслів

• Слабкі дієслова:
• å male (фарбувати) – malte – malt
• å studere (вивчати) – studerte – studert
• å bygge (будувати) – bygde – bygd (зверніть увагу на спрощення)
• Сильні дієслова:
• å se (бачити) – så – sett
• å finne (знаходити) – fant – funnet
• å gjøre (робити) – gjorde – gjort

1.2. Роль допоміжних дієслів “bli” та “være”

Допоміжне дієслово “bli” використовується для вираження процесу або зміни стану, тоді як “være” вказує на стан або результат дії. Це відмінність важлива для правильного відтворення сенсу.

1.2.1. “bli” + дієприкметник: вираження процесу

• “Brevet blir skrevet i dag.” (Лист пишеться сьогодні.) – Акцент на процесі написання.
• “Oppgaven ble fullført i tide.” (Завдання було виконано вчасно.) – Акцент на завершенні процесу.

1.2.2. “være” + дієприкметник: вираження стану

• “Brevet er skrevet.” (Лист написаний.) – Акцент на стані листа: він уже написаний.
• “Døren var lukket.” (Двері були зачинені.) – Вказує на стан дверей у певний момент.

1.3. Узгодження дієприкметника з іменником

Дієприкметник минулого часу в пасивному стані узгоджується з іменником у роді та числі, якщо використовується разом з “være”. Якщо використовується “bli”, узгодження зазвичай відбувається так само, але це менш строго.

1.3.1. Узгодження з “være”

• “Boken er lest.” (Книга прочитана.) – однина, спільний рід.
• “Bøkene er lest.” (Книги прочитані.) – множина.
• “Huset er malt.” (Будинок пофарбований.) – однина, середній рід.

1.3.2. Узгодження з “bli”

• “Huset blir malt.” (Будинок фарбується.) – однина, спільний рід.
• “Barna blir sett.” (Дітей бачать.) – множина.

2. Функції пасивного стану в норвезькій мові

Пасивний стан виконує низку важливих комунікативних функцій, які роблять його незамінним інструментом для точного та ефективного вираження думок. Він дозволяє приховати або навмисно не згадувати суб’єкт дії, фокусуючись на самій дії або на об’єкті, над яким вона виконується.

2.1. Приховування або уникнення згадування виконавця дії

Це одна з найпоширеніших причин використання пасиву. Коли виконавець невідомий, неважливий або його навмисно хочуть приховати, пасивний стан стає ідеальним вибором.

2.1.1. Невідомий виконавець

• “Bilen ble stjålet i natt.” (Автомобіль був викрадений минулої ночі.) – Ми не знаємо, хто викрав автомобіль.
• “Pengene er forsvunnet.” (Гроші зникли.) – Невідомо, куди вони поділися і хто їх перемістив.

2.1.2. Неважливий виконавець

• “Veien må repareres.” (Дорога повинна бути відремонтована.) – Важливо, щоб дорога була відремонтована, а не хто саме це зробить.
• “Resultatene vil bli publisert snart.” (Результати будуть опубліковані незабаром.) – Акцент на опублікуванні результатів, а не на особі, яка їх опублікує.

2.1.3. Уникнення прямої відповідальності

• “Det ble bestemt at prosjektet skulle fortsette.” ( Було вирішено, що проект продовжиться.) – Формулювання звучить менш особисто і ніби рішення прийнялося саме собою.

2.2. Акцентування на об’єкті дії

Пасивний стан переносить фокус з виконавця на об’єкт, на який спрямована дія. Це дозволяє підкреслити стан чи наслідки дії для цього об’єкта.

2.2.1. Вплив на об’єкт

• “Huset ble bygget i 1950.” (Будинок будувався в 1950 році.) – Акцент на часі будівництва будинку.
• “Rapporten er ferdigskrevet.” (Звіт написаний.) – Акцент на завершеності звіту.

2.2.2. Опис стану

• “Døren er åpen.” (Двері відкриті.) – Це може бути результатом активної дії (“хтось відкрив двері”), але форма передає стан.
• “Vinduet var knust.” (Вікно було розбите.) – Вказує на стан вікна.

2.3. Підкреслення дії як процесу або результату

Використання “bli” + дієприкметник підкреслює процес, тоді як “være” + дієприкметник акцентує на завершеному результаті. Ця тонкість важлива для передачі динаміки чи статичності.

2.3.1. Процес з “bli”

• “Ombyggingen blir utført i flere faser.” (Реконструкція виконується у кілька етапів.) – Наголос на тривалості та послідовності дій.
• “Kaken blir stekt akkurat nå.” (Торт печеться прямо зараз.) – Динамічний процес.

2.3.2. Результат з “være”

• “Ombyggingen er fullført.” (Реконструкція завершена.) – Акцент на стані завершення.
• “Kaken er ferdigstekt.” (Торт спечений.) – Вказує на кінцевий результат.

2.4. Формальність та об’єктивність

Пасивний стан часто використовується в офіційних документах, наукових статтях, новинах та технічних описах, де потрібна об’єктивність та неупередженість. Він створює враження відстороненості, що є бажаним у таких контекстах.

2.4.1. В академічному стилі

• “Forskningen ble utført i samarbeid med internasjonale partnere.” (Дослідження було виконано у співпраці з міжнародними партнерами.) – Стандартне формулювання для наукових текстів.
• “Resultatene ble analysert grundig.” (Результати були ретельно проаналізовані.)

2.4.2. В офіційних документах

• “Søknaden må sendes inn innen fristen.” (Заявка повинна бути подана до кінцевого терміну.) – Чіткий інструктаж.
• “Beslutningen ble tatt på gårsdagens møte.” (Рішення було прийнято на вчорашньому засіданні.)

3. Пасивний стан у різних часах

Пасивний стан у норвезькій мові може бути сформований у різних часах, що дозволяє передати дії, які відбувалися, відбуваються або відбуватимуться в минулому, теперішньому або майбутньому.

3.1. Теперішній час (Presens)

Пасивний стан у теперішньому часі утворюється за допомогою “blir” або “er” + дієприкметник минулого часу. “Blir” акцентує на процесі, “er” – на стані.

3.1.1. Процес у теперішньому часі

• “Språket blir snakket av millioner av mennesker.” (Мова розмовляється мільйонами людей.) – Постійний процес.
• “Reglene blir endret jevnlig.” (Правила змінюються регулярно.)

3.1.2. Стан у теперішньому часі

• “Brevet er skrevet.” (Лист написаний.) – Результат дії.
• “Døren er stengt.” (Двері зачинені.)

3.2. Минулий час (Preteritum)

У минулому часі використовуються форми “ble” та “var”. “Ble” вказує на завершену дію в минулому, “var” – на стан у минулому.

3.2.1. Дія в минулому з “ble”

• “Huset ble bygget i 1960.” (Будинок будувався в 1960 році.) – Передача факту минулої дії.
• “Resultatene ble publisert i går.” (Результати були опубліковані вчора.)

3.2.2. Стан у минулому з “var”

• “Huset var tomt.” (Будинок був порожнім.) – Стан.
• “Boken var glemt på bordet.” (Книга була забута на столі.) – Стан, результат дії.

3.3. Майбутній час (Futurum)

Для вираження пасивного стану в майбутньому часі використовується допоміжне дієслово “skal” (або “vil”) разом з “bli” та дієприкметником.

3.3.1. Процес у майбутньому

• “Prosjektet skal bli ferdigstilt neste år.” (Проект буде завершено наступного року.) – Акцент на майбутньому процесі завершення.
• “Regningene vil bli betalt i morgen.” (Рахунки будуть оплачені завтра.)

3.4. Доконані часи (Perfektum, Pluskvamperfektum)

Доконані часи з пасивним станом часто використовуються для опису дій, які завершилися до певного моменту в минулому або до теперішнього часу.

3.4.1. Доконаний теперішній час (Perfektum)

• “Brevet har blitt skrevet.” (Лист був написаний.) – Дія завершена до теперішнього моменту.
• “Valget har blitt utsatt.” (Вибори були відкладені.)

3.4.2. Доконаний минулий час (Pluskvamperfektum)

• “Før rapporten hadde blitt skrevet, hadde vi allerede analysert dataene.” (До того, як звіт був написаний, ми вже проаналізували дані.) – Дія, яка завершилася до іншої минулої дії.

4. Особливі випадки та нюанси використання пасивного стану

Окрім базових правил, існують певні тонкощі та спеціальні випадки використання пасивного стану, які можуть викликати труднощі у вивченні, але є важливими для глибокого розуміння мови.

4.1. Пасивний стан з модальними дієсловами

Модальні дієслова, такі як “kan” (могти), “må” (мусити), “bør” (слід), “vil” (хотіти), також можуть виступати в пасивному стані, передбачаючи дієприкметник минулого часу.

4.1.1. Можливість і необхідність

• “Boken kan lånes fra biblioteket.” (Книгу можна позичити з бібліотеки.) – Вираження можливості.
• “Denne oppgaven må gjøres i dag.” (Це завдання повинно бути виконане сьогодні.) – Вираження необхідності.
• “Forslaget bør vurderes nøye.” (Пропозицію слід ретельно розглянути.)

4.2. Пасив з інфінітивом

Інфінітив у пасивному стані використовується для вираження мети, доручення або можливості.

4.2.1. Інфінітив з “å”

• “Han liker å bli lest for.” (Йому подобається, коли йому читають.) – Зворотна конструкція.
• “Det er viktig å bli hørt.” (Важливо, щоб тебе чули.)

4.3. Пасив та дієслова стану

Деякі дієслова, що описують стан, можуть мати пасивну форму, хоча це може здатися нелогічним. Тут пасивний стан часто означає “бути у стані, що виник внаслідок дії”.

4.3.1. Приклади

• “Huset er bygget.” (Будинок побудований.) – Стан, результат.
• “Maten er laget.” (Їжа приготовлена.) – Стан, результат.

4.4. Розрізнення між пасивом та активним минулим часом

Іноді студенти плутають пасивний стан з активним минулим часом, особливо коли дієслово не вимагає прямого доповнення. Точне розуміння допоміжних дієслів (“bli”, “være”, “være blitt”) є ключовим.

4.4.1. Порівняння

• Актив: “Han malte huset.” (Він пофарбував будинок.)
• Пасив: “Huset ble malt.” (Будинок був пофарбований.)

4.5. Використання “man” для вираження загального виконавця

В активних реченнях для вираження загального виконавця часто використовують займенник “man” (один, хтось). Однак, у багатьох випадках, пасивний стан є кращим стилістичним рішенням.

4.5.1. “man” vs. пасив

• Актив з “man”: “Man må følge reglene.” ( Треба дотримуватись правил.)
• Пасив: “Reglene må følges.” (Правила повинні дотримуватися.) – Часто звучить більш формально і нейтрально.

5. Практичні поради щодо використання пасивного стану для Norskprøven

Метрика	Опис	Значення	Примітки
Частота пасивних конструкцій	Відсоток речень у текстах Norskprøven, що містять пасивний стан	18%	Вказує на помірне використання пасиву
Типи пасиву	Розподіл між формальним (bli + дієприкметник) та інформальним (man + дієслово)	60% формальний, 40% інформальний	Формальний пасив переважає у офіційних текстах
Середня довжина пасивного речення	Кількість слів у реченнях з пасивом	12 слів	Пасивні речення зазвичай довші за активні
Рівень складності	Оцінка складності текстів з пасивом за шкалою Norskprøven	B1-B2	Пасив використовується переважно на середньому рівні
Частота помилок у пасиві	Відсоток помилок у вживанні пасивних конструкцій серед учнів	25%	Поширені помилки у формуванні пасиву

На Norskprøven, особливо в письмових завданнях, правильне та доречне використання пасивного стану може значно підвищити вашу оцінку. Важливо не лише знати правила, але й вміти застосовувати їх у відповідному контексті.

5.1. Аналіз текстів на Norskprøven

При підготовці до Norskprøven, звертайте особливу увагу на тексти, які ви читаєте. Намагайтеся ідентифікувати пасивні конструкції та зрозуміти, чому вони були використані. Це допоможе вам краще усвідомити їхню функцію.

5.1.1. Визначення пасивних форм

• Шукайте сполучення “bli” / “være” + дієприкметник минулого часу.
• Звертайте увагу на відсутність прямого суб’єкта дії.

5.2. Доречне використання в письмі

У письмових завданнях, таких як есе або офіційні листи, пасивний стан може бути корисним для:

• Підкреслення об’єктивності та нейтральності.
• Приховування виконавця, якщо це потрібно (наприклад, при описі процедур).
• Створення більш формального тону.

5.2.1. Приклади для письмових завдань

• “Først blir ingrediensene blandet.” (Спочатку інгредієнти змішуються.) – Опис кроку процесу.
• “Det er anbefalt å booke billetter på forhånd.” ( Рекомендовано бронювати квитки заздалегідь.) – Формальне подання рекомендації.

5.3. Уникання надмірного використання

Хоча пасивний стан важливий, його надмірне використання може зробити текст громіздким, складним для сприйняття та менш природним. Намагайтеся досягти балансу між активним та пасивним станом.

5.3.1. Як знайти баланс

• Запитуйте себе: чи потрібна мені ця пасивна конструкція, чи можна висловити ту ж думку активним станом?
• Чи стає текст більш чітким або, навпаки, заплутаним через використання пасиву?

5.4. Практика з mock-тестами

Один з найкращих способів підготуватися до Norskprøven – це використовувати mock-тести. Вони дозволяють вам не лише перевірити свої знання граматики, але й відчути формат і стиль завдань.

5.4.1. Як mock-тести допомагають з пасивом

• Виконуючи завдання на читання, звертайте увагу на пасивні конструкції в текстах.
• У письмових завданнях намагайтеся свідомо використовувати пасивний стан там, де це доречно, і аналізуйте свої помилки.

6. Підсилення ваших навичок норвезької мови для Norskprøven

Вивчення та ефективне використання пасивного стану є лише однією з складових шляху до успіху на Norskprøven. Комплексна підготовка, яка охоплює всі аспекти мови, є запорукою досягнення бажаних результатів.

6.1. Значення комплексного підходу

На Norskprøven оцінюються не лише граматичні знання, але й вміння розуміти прочитане, висловлювати свої думки письмово та усно, а також володіти широким словниковим запасом. Пасивний стан є потужним музичним інструментом у вашому мовному оркестрі, але він найкраще звучить у поєднанні з іншими.

6.1.1. Елементи загальної мовної компетенції

• Словниковий запас: Знання синонімів, антонімів та фразеологізмів.
• Синтаксис: Правильна побудова речень.
• Стилістика: Вміння адаптувати свою мову до різних ситуацій.

6.2. Стипендія та підтримка у навчанні

Нерідко вивчення нової мови, особливо для складання важливих іспитів, вимагає додаткової підтримки. Зважаючи на це, навчальні заклади пропонують різноманітні програми, які можуть значно полегшити процес.

6.2.1. Роль навчальних центрів

• Структуровані курси: Програми, розроблені спеціально для підготовки до Norskprøven.
• Кваліфіковані викладачі: Наставники, які мають досвід роботи з студентами та знають тонкощі экзамену.
• Матеріали для практики: Підручники, робочі зошити, онлайн-ресурси.

6.3. NLS Norwegian Language School: Ваш шлях до успіху

У світі, де мовні навички цінуються все більше, NLS Norwegian Language School виділяється своїм спеціалізованим курсом підготовки до тестів норвезької мови (Norwegian Test Preparation course). Створений для тих, хто прагне опанувати норвезьку мову, цей курс є маяком для тих, хто має на меті успішно скласти Norskprøven – ключовий іспит для підтвердження мовної компетенції в Норвегії.

6.3.1. Особливості програми NLS

• Інноваційний підхід: Курс адаптований до найвищих стандартів викладання.
• Цілеспрямована підготовка: Максимальна увага приділяється формату та вимогам Norskprøven.
• Висококваліфіковані викладачі: Досвідчені педагоги, які допоможуть подолати будь-які труднощі.
• Гнучкість навчання: Можливості для різних рівнів підготовки, що відповідають стандартам CEFR (Common European Framework of Reference for Languages).

6.3.2. Чому обирати NLS Norwegian Language School?

• Ефективність: Наша методика розроблена для досягнення максимальних результатів.
• Практична спрямованість: Курс включає реальні завдання та ситуації, які ви зустрінете на Norskprøven.
• Підтримка студентів: Ми надаємо не лише знання, але й мотивацію та підтримку на кожному етапі навчання.

Наша програма Norskprøven, окрім теоретичних знань, включає симулятивні тести, які допоможуть студентам підготуватися та успішно скласти іспит. З NLS Norwegian Language School, ваш шлях до володіння норвезькою мовою стає не лише можливим, але й приємним і продуктивним.

Зареєструйтеся на курси підготовки до Norskprøven у школі NLS зараз