Y Norwegian Language School (NLS) в Осло, ми стикаємося з широким спектром мовних викликів, з якими стикаються студенти, що готуються до Norskprøven. Цей тест, що охоплює рівні від A1 до B2, є важливим кроком для багатьох, хто прагне інтегруватися в норвезьке суспільство чи отримати доступ до вищої освіти. Один із найпоширеніших аспектів, що відрізняє іноземного студента від носія мови, – це граматичні помилки. Ці помилки, як непомітні тріщини в стіні, можуть зруйнувати найдосконаліші речення, видаючи недосвідченість та неповне розуміння nuances норвезької граматики.
1. Помилки у відмінюванні дієслів: Гвинти, що ведуть до розладу
Дієслова – це рушійна сила речення, а їх правильне відмінювання – це ключ до зрозумілості. В норвезькій мові, як і в багатьох інших, відмінювання дієслів залежить від часу, особи та числа. Саме тут часто виникають труднощі, які можуть стати справжнім “каменем спотикання” для українськомовних студентів. Успішно складіть Norskprøven 2026 з NLS – Реєструйтеся вже сьогодні!
1.1. Теперішній час: Коли “він/вона” втрачає своє “–r”
У норвезькій мові для утворення теперішнього часу до інфінітива дієслова зазвичай додається “-r”. Наприклад, å snakke (говорити) стає snakker (говорить). Однак, часто студенти забувають про це просте правило, особливо коли вживають займенники третьої особи однини (han, hun, den, det). Таким чином, замість Han snakker norsk (Він розмовляє норвезькою), ми можемо почути Han snakke norsk. Ця помилка, хоч і здається незначною, свідчить про недостатнє засвоєння базових граматичних форм.
1.2. Минулий час: Коли минуле стає сучасним
Минулі часи в норвезькій мові мають свої особливості, особливо щодо правильних та неправильних дієслів. Неправильні дієслова, як і в багатьох мовах, мають унікальні форми для минулого часу, які потрібно запам’ятати.
1.2.1. Простий минулий час (Preteritum): Втрачена “–de”, “–te” або “–et”
Правильні дієслова в минулому часі отримують закінчення “-de”, “-te” або “-et”, залежно від останнього звуку основи дієслова. Наприклад: å male (малювати) – malte, å elske (любити) – elsket, å bo (жити) – bodde. Відсутність цих закінчень або їх неправильне вживання є поширеною помилкою. Студенти можуть вживати інфінітив або теперішній час замість минулого, наприклад: “I går jeg malte et hus” замість “I går malte jeg et hus”.
1.2.2. Минулий доконаний час (Preteritum perfektum): Нечіткі зв’язки з “har”
Минулий доконаний час утворюється за допомогою допоміжного дієслова har (мати) та дієприкметника минулого часу. Наприклад: Jeg har snakket (Я розмовляв/розмовляла). Основна помилка тут полягає в неправильному перекладі українського минулого часу, який може бути виражений без допоміжного дієслова. Студенти можуть пропускати har або використовувати неправильну форму дієприкметника.
1.3. Майбутній час: Відсутність “skal” або “vil”
Норвезька мова використовує два основні способи вираження майбутнього часу: skal (мати намір, бути зобов’язаним) та vil (мати бажання). Неправильне використання цих допоміжних дієслів або їх повна відсутність є типовою помилкою. Наприклад, замість “Jeg skal reise til Norge neste år” (Я поїду до Норвегії наступного року), студент може сказати “Jeg reiser til Norge neste år”, що може звучати як констатація факту, а не намір.
2. Прикметники та прислівники: Коли форми плутаються
Прикметники описують іменники, а прислівники – дієслова, прикметники або інші прислівники. Їх правильне узгодження та використання є ще одним полем для помилок.
2.1. Узгодження прикметників: Незмінні “красиві” будинки
Прикметники в норвезькій мові узгоджуються з іменником за числом, родом та означеністю. Це означає, що прикметник може змінювати своє закінчення. Наприклад: en fin bil (гарна машина), et fint hus (гарний будинок), fine biler (гарні машини), den fine bilen (та гарна машина).
2.1.1. Родовий відмінок: Де “–t” для середнього роду?
Найчастіше помилки виникають з узгодженням прикметника середнього роду. Замість “et fint hus”, студенти можуть написати “et fin hus”. Однак, це стосується лише ненаголошених прикметників. У випадку наголошених прикметників, наприклад, коли прикметник стоїть перед іменником, правило інше.
2.1.2. Число та означеність: Губляться закінчення
Зміна закінчення прикметника залежно від числа (однина/множина) та означеності (означений/неозначений) є складною для багатьох. Наприклад, забуття закінчення “-e” у множині: “to store hus” замість “to store hus”.
2.2. Відмінність прикметника від прислівника: “Швидко” або “швидкий”?
У норвезькій мові прислівник часто має ту ж форму, що й прикметник у неозначеній формі однини, але іноді – іншу, особливо для прикметників, що закінчуються на “-lig”, “-vis” тощо. Помилка полягає в тому, що прикметник використовується там, де потрібен прислівник, і навпаки. Наприклад, сказати “Han snakker fort” (Він розмовляє швидко) правильно, але сказати “Han er fort” (Він є швидкий) – неправильно, тут має бути “Han er rask”.
3. Артиклі та визначеність: Лабіринти “en”, “ei”, “et” та “-en”, “-a”, “-et”
Використання артиклів та показників визначеності в норвезькій мові може здатися справжнім лабіринтом для іноземців. Система, де рід іменника визначає артикль, а визначеність виражається за допомогою суфіксів, викликає багато плутанини.
3.1. Рід іменників: “En” чи “ei”?
Кожен іменник у норвезькій мові має один із трьох родів: чоловічий (en), жіночий (ei або en) та середній (et). Найчастіше складнощі виникають з визначенням роду іменників, які вже мають певну форму, або для яких немає чітких правил. Наприклад, en bil (машина) (чоловічий рід), ei bok (книга) (жіночий рід), et hus (будинок) (середній рід). Помилка полягає у використанні неправильного артикля: “et bil” або “en bok”.
3.2. Означений стан: “–en” чи “–a”?
Визначеність іменника в однині в норвезькій мові виражається суфіксами: -en для чоловічого роду, -a (або -en) для жіночого та -et для середнього. Наприклад: bilen (машина), boka (книга), huset (будинок). Студенти часто плутають ці суфікси, особливо з жіночим родом, де існують два варіанти. Також поширеною помилкою є використання артикля в означеному стані, наприклад: “den bilen” замість “bilen”.
3.3. Неправильне використання артиклів у множині: “De” замість суфікса
У множині визначеність виражається суфіксами: -ene для чоловічого та жіночого родів, -a для жіночого роду, -ene для середнього. Наприклад: bilene (машини), bøkene (книги), husene (будинки). Помилка полягає в тому, що замість суфікса використовується займенник de (ці/ті): “de bilene” замість “bilene”.
4. Прийменники: Маленькі слова з великою силою
Прийменники – це “сполучні елементи”, які показують зв’язки між словами в реченні. Їх неправильне використання може спотворити зміст, роблячи речення незграбними або незрозумілими.
4.1. “I”, “på”, “til”: Нечітке розмежування
Прийменники i (в, на), på (на, в), til (до, для) часто викликають найбільше плутанини, оскільки їх вживання залежить від контексту, місця, часу, а іноді й усталених виразів.
4.1.1. Час: “I” чи “på” для днів та місяців?
Для днів тижня та місяців зазвичай використовується прийменник på (på mandag, på juli). Для років та частин доби – i (i 2024, i mai). Однак, цю грань часто перетинають. Також, в окремих випадках, може бути i замість på або навпаки.
4.1.2. Місце: “I” для приміщень, “på” для поверхонь
Загальне правило: i використовується для позначення перебування всередині чогось (приміщення, країни), а på – на поверхні або на відкритому просторі. Однак, існують винятки, наприклад, på skolen (в школі), på universitetet (в університеті), що є усталеними виразами.
4.2. “Av” та “fra”: Де закінчується, а де починається?
Прийменники av (з, від) та fra (з, від) також можуть створювати труднощі. Fra зазвичай вказує на походження або відправну точку (fra Oslo), тоді як av часто використовується для позначення автора, матеріалу або причини (skrevet av meg, laget av tre, redd av slangen). Неправильне їх вживання може призвести до нелогічних зв’язків.
5. Порядок слів: Коли речення “розсипається”
Порядок слів у норвезькому реченні є досить строгим, особливо в головному реченні. Помилки в цій галузі можуть зробити речення неграматичними або незрозумілими.
5.1. Головне речення: V2-правило – закон для порядку
Норвезька мова дотримується правила V2 (Verb-zwei), згідно з яким дієслово в головному реченні завжди стоїть на другому місці. Це означає, що якщо речення починається не з підмета, то на першому місці може бути обставина, додаток чи інший член речення, а дієслово йде одразу за ним.
5.1.1. Неправильне розміщення дієслова: “Я вже працюю” чи “Працюю я вже”?
Наприклад, “Jeg jobber allerede” (Я вже працюю). Якщо ми хочемо поставити “вже” на перше місце, речення стає: “Allerede jobber jeg”. Поширена помилка – розмістити дієслово після підмета, навіть якщо речення починається з іншого елементу: “Allerede jeg jobber”.
5.1.2. Друге місце для дієслова після питального слова
У питальних реченнях, що починаються з питального слова (hvem, hva, hvor, når, hvordan), дієслово також стоїть на другому місці: “Hva gjør du?” (Що ти робиш?). Помилкою буде “Hva du gjør?”.
5.2. Підрядні речення: Де дієслово “ховається”?
У підрядних реченнях (з сполучниками at, fordi, selv om, når тощо) дієслово зазвичай стоїть у кінці речення. Це правило, яке часто забувають, особливо коли намагаються побудувати складні речення.
5.2.1. Дієслово “втікає” наперед
Наприклад, “Jeg tror at han kommer i morgen” (Я думаю, що він прийде завтра). Помилка – “Jeg tror at kommer han i morgen”.
5.3. Порядок слів у прислівникових зворотах: “Так” чи “ні” для інверсії?
В деяких випадках, коли прислівник або прислівниковий зворот стосується всього речення, може відбуватися інверсія, як у головному реченні. Розуміння цих нюансів є ключовим для правильного порядку слів.
Важливість правильної граматики для Norskprøven
Norskprøven оцінює не лише словниковий запас, але й здатність правильно будувати речення, висловлювати свої думки логічно та чітко. Граматичні помилки, як би не були вони дрібними, можуть суттєво вплинути на загальний бал, особливо на вищих рівнях (B1, B2), де вимоги до точності є значно вищими.
На NLS Norwegian Language School в Осло, ми приділяємо особливу увагу граматичним аспектам норвезької мови. Наші курси підготовки до Norskprøven розроблені таким чином, щоб систематично охопити всі ключові граматичні структури, пояснити складні правила та надати максимальну кількість практичних вправ. Ми розуміємо, що кожна граматична помилка – це перешкода на шляху до успіху, але також і можливість для навчання. Наші досвідчені викладачі працюють над тим, щоб студенти не просто запам’ятовували правила, а й розуміли їх логіку, що є запорукою тривалого засвоєння та впевненості у використанні мови. Ми допомагаємо студентам побачити ці “граматичні тріщини” ще до того, як вони стануть серйозними проблемами, і навчити їх ” ремонтувати” свої речення, роблячи мовлення точним та виразним.
Важливо пам’ятати, що Norskprøven – це не лише перевірка знань, а й демонстрація вашої здатності спілкуватися норвезькою мовою. Граматична правильність – це фундамент, на якому будується ваша комунікативна компетентність. Інвестуючи час та зусилля в ретельну підготовку, особливо в глибоке вивчення граматики, ви значно підвищуєте свої шанси на успішне складання Norskprøven. Хоча конкретні дати тестів, як-от березень 2026 року, вимагають планування, якісна підготовка до них є безперервним процесом. Курси в NLS Norwegian Language School в Осло надають вам інструменти та знання, необхідні для того, щоб подолати граматичні виклики та впевнено подолати цей важливий етап.