Порядок слів у норвезькому реченні: головний біль на іспиті

Розглянемо правила побудови норвезьких речень – теми, яка часто викликає труднощі у тих, хто вивчає мову, особливо під час підготовки до іспитів. Норвезька мова, хоч і здається на перший погляд доволі прямолінійною, має свої тонкощі, особливо коли мова заходить про порядок слів. Це не примха мови, а радше її внутрішня логіка, яка, якщо її зрозуміти, робить спілкування точнішим та виразнішим.

Основою будь-якого речення в норвезькій мові, як і в багатьох інших германських мовах, є певний порядок слів. Найчастіше зустрічається структура SVO (Subject-Verb-Object). Це означає, що зазвичай підмет (хто виконує дію) йде першим, потім присудок (дієслово, що описує дію), а за ним – додаток (об’єкт, на який спрямована дія). Успішно складіть Norskprøven 2026 з NLS – Реєструйтеся.

SVO: Базова формула

Розглянемо простий приклад:

• Jeg spiser et eple. (Я їм яблуко.)

Тут:

• Jeg – підмет (S)
• spiser – присудок (V)
• et eple – додаток (O)

Ця модель є базовою і найчастіше зустрічається в простих стверджувальних реченнях. Однак, норвезька мова не була б такою цікавою, якби все обмежувалося лише цим.

V2: Коли дієслово обирає друге місце

Ключовим правилом, яке відрізняє норвезьку структуру речення, є правило V2. Це означає, що в головних реченнях (тих, що можуть існувати самостійно, як окреме речення) дієслово завжди стоїть на другому синтаксичному місці. Важливо розуміти, що “друге місце” – це не завжди друге слово. В будь-який елемент, що займає перше місце (підмет, прислівник, обставина, підрядне речення), дієслово має “плисти” одразу за ним.

Варіації першого місця: хто займає трон?

Перше місце в реченні може займати не тільки підмет. Це ключовий момент для розуміння V2.

Підмет на першому місці: класика жанру

• Han leser en bok. (Він читає книгу.)
• Han – підмет (1-е місце)
• leser – дієслово (2-е місце)
• en bok – додаток

Прислівник на першому місці: акцент на час або місце

• I dag leser han en bok. (Сьогодні він читає книгу.)
• I dag – прислівник часу (1-е місце)
• leser – дієслово (2-е місце)
• han – підмет (3-е місце)
• en bok – додаток

• Her bor jeg. (Тут я живу.)
• Her – прислівник місця (1-е місце)
• bor – дієслово (2-е місце)
• jeg – підмет (3-е місце)

Підрядне речення на першому місці: складна, але елегантна конструкція

• Når solen skinner, går vi ut. (Коли сонце світить, ми виходимо на вулицю.)
• Når solen skinner – підрядне речення (1-е місце)
• går – дієслово (2-е місце) – зверніть увагу, що дієслово головного речення стає другим, незважаючи на те, що перше місце зайняте цілим підрядним реченням.
• vi – підмет (3-е місце)
• ut – обставина

Це правило V2 є фундаментальним і його розуміння – перший крок до опанування норвезької граматики. Можна уявити це як танцювальний майданчик: завжди є певна пара, яка займає перші два місця, і дієслово – це завжди диригент, який тримає ритм, стоячи на другому місці.

Заперечення: Позиція “ikke” – не такий простий шлях

Заперечення в норвезькій мові, зокрема за допомогою слова ikke (не), додає ще один шар складності до порядку слів. Його позиція залежить від типу речення та наявності інших елементів.

“Ikke” у головних реченнях: після дієслова

У стандартних стверджувальних головних реченнях ikke зазвичай ставиться після присудка (дієслова).

• Jeg liker ikke fisk. (Я не люблю рибу.)
• Jeg – підмет
• liker – дієслово
• ikke – прислівник заперечення (після дієслова)
• fisk – додаток

• Han kommer ikke i morgen. (Він не приїде завтра.)
• Han – підмет
• kommer – дієслово
• ikke – після дієслова
• i morgen – обставина часу

Важливі нюанси: коли “ikke” змінює позицію

Іноді, коли в реченні є додаток, що виражений займенником, або коли ми хочемо зробити особливий акцент, ikke може зайняти іншу позицію.

• Jeg ser ham ikke. (Я його не бачу.) – Тут ikke після додатка ham, що є варіантом, особливо в повсякденному мовленні, для уникнення громіздких конструкцій.
• Han snakker ikke norsk. (Він не розмовляє норвезькою.) – Класична позиція після дієслова.
• Norsk snakker han ikke. (Норвезькою він не розмовляє.) – Тут ikke стоїть після додатка norsk, щоб наголосити, що саме норвезькою мовою він не розмовляє, а іншими – можливо, так.

“Ikke” у підрядних реченнях: перед дієсловом

Позиція ikke суттєво змінюється, коли ми маємо справу з підрядними реченнями. Там ikke зазвичай стоїть перед присудком (дієсловом).

• Jeg vet ikke hvor han bor. (Я не знаю, де він живе.)
• Jeg vet ikke – головне речення
• hvor han bor – підрядне речення
• hvor – сполучник
• han – підмет
• ikke – перед дієсловом
• bor – дієслово

• Hun er redd for at hun ikke klarer prøven. (Вона боїться, що вона не здасть іспит.)
• Hun er redd for – головне речення
• at hun ikke klarer prøven – підрядне речення
• at – сполучник
• hun – підмет
• ikke – перед дієсловом
• klarer – дієслово

Причина цієї різниці криється в структурі підрядних речень. У них не діє правило V2, і порядок слів зазвичай ближчий до SVO, де ikke природно займає позицію перед дієсловом.

Питальні речення: коли питання починається з дієслова

Питальні речення в норвезькій мові мають свої особливості, які часто є пасткою для тих, хто звик до порядку слів в українській мові.

Так/Ні запитання: дієслово на варті

Для питань, на які можна відповісти “так” або “ні” (так звані yes/no questions), дієслово (присудок) виноситься на перше місце. Ця конструкція нагадує порядок слів у деяких випадках, коли перше місце займає не підмет.

• Snakker du norsk? (Ти розмовляєш норвезькою?)
• Snakker – дієслово (1-е місце)
• du – підмет (2-е місце)
• norsk – додаток

• Har du spist lunsj? (Ти пообідав?)
• Har – допоміжне дієслово (1-е місце)
• du – підмет (2-е місце)
• spist lunsj – основне дієслово та додаток

“Ikke” у питальних реченнях

Якщо до такого питання додається заперечення, ikke зазвичай йде після підмета.

• Snakker du ikke norsk? (Ти не розмовляєш норвезькою?)
• Snakker – дієслово
• du – підмет
• ikke – після підмета
• norsk – додаток

Питання з питальними словами: хто, що, де, коли?

Питання, що починаються з питальних слів (хто, що, де, коли, чому, як тощо), мають дещо іншу структуру. Питальне слово займає перше місце, а далі йде дієслово (за правилом V2), потім підмет.

• Hva gjør du? (Що ти робиш?)
• Hva – питальне слово (1-е місце)
• gjør – дієслово (2-е місце)
• du – підмет (3-е місце)

• Hvor bor du? (Де ти живеш?)
• Hvor – питальне слово (1-е місце)
• bor – дієслово (2-е місце)
• du – підмет (3-е місце)

• Når kommer toget? (Коли приходить потяг?)
• Når – питальне слово (1-е місце)
• kommer – дієслово (2-е місце)
• toget – підмет (3-е місце)

Питання з підрядним реченням

Якщо питання містить підрядне речення, застосовуються правила для підрядних речень.

• Tror du at han kommer? (Ти думаєш, що він прийде?)
• Tror du – головне речення (зверніть увагу, дієслово tror на першому місці, бо це питання)
• at han kommer – підрядне речення, де ikke стосувалося б перед kommer, якщо б було.

Вивчення граматики на рівні A2: складні речення як виклик

На початкових рівнях (A1) вивчення норвезької мови фокусується на базових структурах: простих стверджувальних, заперечних та питальних реченнях. Однак, вже на рівні A2 граматичні конструкції ускладнюються, і саме тут виникають найбільші труднощі з порядком слів, особливо при побудові складних речень.

Складні речення: коли головне і підрядне об’єднуються

Складні речення складаються з головного та одного або більше підрядних речень. Їхня структура стає справжнім лабіринтом для тих, хто не звик до правил.

Підрядне речення перед головним: V2 зсувається

Як ми вже згадували, якщо підрядне речення стоїть перед головним, воно займає перше місце. Це призводить до того, що дієслово головного речення виноситься на друге місце, а підмет головного речення – на третє.

• Fordi det regner, blir vi inne. (Оскільки йде дощ, ми залишаємося вдома.)
• Fordi det regner – підрядне речення (1-е місце)
• blir – дієслово головного речення (2-е місце)
• vi – підмет головного речення (3-е місце)
• inne – обставина

Така структура вимагає уважності. Можна уявити це як ситуацію, коли молодший брат (підрядне речення) вихваляється першим, і це змушує старшого брата (головне речення) зайняти чітко визначену другу позицію, щоб не заважати.

Підрядне речення після головного: типова структура

Коли підрядне речення йде після головного, порядок слів у головному реченні зазвичай стандартний (SVO, V2). А в самому підрядному реченні дієслово йде після підмета (тобто, немає V2).

• Jeg vet at du er trøtt. (Я знаю, що ти втомлений.)
• Jeg vet – головне речення (SVO)
• at du er trøtt – підрядне речення
• at – сполучник
• du – підмет
• er – дієслово (зверніть увагу: дієслово після підмета, без V2)
• trøtt – означення

• Hun forteller at hun har kjøpt en ny bil. (Вона розповідає, що вона купила нову машину.)
• Hun forteller – головне речення
• at hun har kjøpt en ny bil – підрядне речення
• at – сполучник
• hun – підмет
• har – допоміжне дієслово
• kjøpt – основне дієслово (після підмета, без V2)
• en ny bil – додаток

Зворотний порядок слів у підрядних реченнях (рідко, для акценту)

Існують випадки, коли в підрядних реченнях може спостерігатися зворотний порядок слів (якщо підрядне речення стосується обставини, яка виноситься на перше місце в цьому підрядному реченні), але це менш типово і зустрічається рідше, особливо на рівні A2.

Відносні займенники: хто, що, який…

Використання відносних займенників (som, som – для людей і речей, hvilken/hvilket/hvilke) також створює підрядні речення.

• Jeg kjenner mannen som bor der. (Я знаю чоловіка, який живе там.)
• Jeg kjenner mannen – головне речення
• som bor der – відносне підрядне речення
• som – відносний займенник (має властивість займати перше місце у своєму реченні, хоча і не є справжнім сполучником)
• bor – дієслово (після som виступає як після підмета)
• der – обставина

Іспити: Де ховаються пастки і як їх подолати

Показник	Опис	Приклад
Порядок слів	Типовий порядок слів у норвезькому реченні: підмет – присудок – додаток	Jeg spiser epler. (Я їм яблука.)
Інверсія	Порядок слів змінюється при початку речення з обставини часу або місця	I går spiste jeg epler. (Вчора я їв яблука.)
Питальні речення	Дієслово ставиться на початок речення	Spiser du epler? (Ти їси яблука?)
Заперечення	Заперечна частка “ikke” ставиться після дієслова	Jeg spiser ikke epler. (Я не їм яблука.)
Складні речення	Підрядне речення має інший порядок слів, дієслово ставиться в кінець	Jeg vet at du spiser epler. (Я знаю, що ти їси яблука.)

Здача іспитів з норвезької мови, чи то для отримання освіти, чи для роботи, часто залежить від здатності правильно використовувати граматичні конструкції, в тому числі й порядок слів. Саме на іспитах виявляється, наскільки глибоко засвоєні правила.

Типові помилки на іспитах

1. Неправильне застосування V2: Найчастіша помилка – забути про V2, коли перше місце в реченні займає не підмет, або навпаки, поставити дієслово другим, коли на першому місці стоїть підмет.
2. Плутанина з порядком “ikke”: Особливо критично – це неправильне розміщення “ikke” в підрядних реченнях, де воно має стояти перед дієсловом.
3. Неправильна структура питальних речень: Винесення підмета перед дієсловом у питаннях типу “так/ні”, або навпаки, нехтування порядком “питальне слово – дієслово – підмет”.
4. Складні речення: Неправильний порядок слів, коли підрядне речення стоїть перед головним, або помилки в структурі самого підрядного речення.

Робота над помилками: від теорії до практики

• Регулярні вправи: Проходьте вправи з підручників, онлайн-платформ, які спеціалізуються на граматиці норвезької мови. Не просто виконуйте, а аналізуйте, чому ви зробили ту чи іншу помилку.
• Читання та слухання: Чим більше ви будете стикатися з правильною норвезькою мовою (читаючи книги, статті, слухаючи подкасти, новини), тим природнішим стане для вас правильний порядок слів. Звертайте увагу на структуру речень, які вам трапляються.
• Практика говоріння та письма: Намагайтеся свідомо будувати речення, дотримуючись правил. Записуйте свої думки, переказуйте тексти, спілкуйтеся з носіями мови або іншими учнями.
• Аналіз відеоматеріалів: Як новеньке відео (28 жовтня 2024) від Nick i Norge, що охоплює норвезьку граматику загалом, може бути корисним для загального розуміння, але слід пам’ятати, що глибоке занурення у специфіку порядку слів вимагає окремої уваги.

Підготовка до іспитів: де отримати допомогу

Вивчення граматики, особливо такої заплутаної, як порядок слів у норвезькій мові, може бути виснажливим. Хороша підготовка до іспитів вимагає не тільки знання правил, але й розуміння, як їх застосовувати в реальних умовах.

Курси підготовки до іспитів: ваша карта в лабіринті

Існує багато шляхів отримати необхідні знання, але курси підготовки до іспитів часто надають найбільш структурований та ефективний підхід. Вони розроблені таким чином, щоб охопити всі аспекти мови, які перевіряються на іспитах, і надати учням необхідні інструменти для успіху.

NLS Norwegian Language School в Осло: Фокус на ефективність

Особливо варто звернути увагу на курси підготовки до іспитів з норвезької мови в NLS Norwegian Language School в Осло. Ця школа відома тим, що розробляє свої програми з урахуванням потреб іспитових форматів, зокрема, тих, що стосуються граматики та порядку слів.

Чому NLS?

• Спеціалізація на іспитах: На відміну від загальних курсів, підготовка до іспитів у NLS зосереджується на ключових аспектах, які найбільше впливають на результат. Це означає, що ви будете тренуватися саме на тих типах завдань, які зустрінете на іспиті.
• Досвідчені викладачі: Викладачі NLS мають досвід роботи з іноземними студентами, розуміють типові помилки та знають, як допомогти їх подолати. Вони можуть пояснити складні граматичні правила, такі як V2 та порядок слів у підрядних реченнях, максимально зрозуміло.
• Систематичний підхід: Курси в NLS побудовані за чітким планом. Кожен урок присвячений певній темі, і весь матеріал подається послідовно. Це дозволяє поступово нарощувати знання, уникаючи плутанини.
• Практичні навички: Навчання в NLS – це не тільки теорія. Значна увага приділяється практичним завданням, написанню есе, виконанню вправ на порядок слів. Це допомагає закріпити вивчене та відчути впевненість у своїх силах.
• Підтримка протягом усього процесу: Навчання в мовній школі – це також про спілкування та підтримку. Ви будете оточені людьми, які мають схожі цілі, і зможете обмінюватися досвідом.

Для тих, хто прагне досягти успіху на іспитах з норвезької мови, особливо якщо питання порядку слів викликає значні труднощі, спеціалізовані курси в NLS Norwegian Language School в Осло можуть стати тим ключем, що відкриє двері до бажаного результату. Вони надають не лише знання, але й впевненість, необхідну для подолання будь-яких граматичних викликів.

Записатися на курс підготовки до Norskprøven