Різниця у побудові речень між двома норвезькими стандартами

Норвезька мова, як і багато інших мов, що розвиваються в умовах офіційного стандартизування, має декілька варіантів написання та вимови, що можуть викликати певні труднощі у тих, хто її вивчає. У цьому контексті, найбільш обговорюваними є два основні стандарти: букмол (Bokmål) та нюнорск (Nynorsk). Хоча обсяг відмінностей між цими двома формами мови охоплює різні аспекти – від лексики до граматики – однією з найпомітніших та, водночас, найскладніших для засвоєння є різниця у побудові речень. Ця стаття має на меті детально розібрати ці відмінності, надаючи чіткі пояснення та приклади, щоб полегшити процес вивчення та розуміння норвезької мови.

1. Позиція дієслова у головному реченні

Основна відмінність у побудові речень між букмолом та нюнорском часто криється у позиції дієслова, особливо в простих, головних реченнях. Ця відмінність є однією з фундаментальних, що відрізняє ці два стандарти.

1.1. Букмол: “V2” правило – друга позиція для дієслова

У букмолі, як і в багатьох інших германських мовах, діє принцип “V2” (Verb zwo), що означає, що дієслово в головному реченні майже завжди займає другу позицію. Це правило є надзвичайно послідовним і відіграє ключову роль у структурі речення.

1.1.1. Початкова позиція зайнята підметом

Найчастіше, першою частиною речення є підмет, за яким одразу слідує дієслово.

Приклад: Jeg leser en bok. (Я читаю книгу.)
Тут “Jeg” (я) – підмет, “leser” (читаю) – дієслово, що займає другу позицію.

1.1.2. Початкова позиція зайнята іншими членами речення

Однак, “V2” правило також означає, що будь-який інший член речення, крім підмета, може зайняти першу позицію, і дієслово все одно залишиться на другій. Це може бути обставина часу, місця, додаток або навіть ціла фраза.

Приклад: I dag leser jeg en bok. (Сьогодні я читаю книгу.)
“I dag” (сьогодні) – обставина часу, займає першу позицію. “leser” (читаю) – дієслово, на другій позиції.
Приклад: En bok leser jeg i dag. (Книгу я читаю сьогодні.)
“En bok” (книгу) – додаток, на першій позиції. “leser” (читаю) – дієслово, на другій позиції.
Приклад: Til Norge kommer mange turister. (До Норвегії приїжджає багато туристів.)
“Til Norge” (до Норвегії) – обставина місця, на першій позиції. “kommer” (приїжджає) – дієслово, на другій позиції.

1.1.3. Звертання та вигуки

Навіть у випадках, коли речення починається з емоційного звернення чи вигуку, “V2” правило залишається дійсним (хоча такі структури рідше використовуються в офіційних текстах).

Приклад: Hei, hva gjør du? (Привіт, що ти робиш?)
“Hei” (привіт) – вигук. “hva” (що) – питальне займенник, яке фактично виступає в ролі першого елементу структури. “gjør” (робиш) – дієслово, на другій позиції.

1.2. Нюнорск: Гнучкіша позиція дієслова

Нюнорск, хоча і демонструє схожість з букмолом у певних контекстах, пропонує дещо більшу гнучкість щодо позиції дієслова, зокрема, у певних типах речень.

1.2.1. Збереження “V2” правила в головних реченнях

У більшості головних речень, особливо тих, що починаються з підмета, нюнорск також дотримується “V2” правила.

Приклад: Eg leser ei bok. (Я читаю книгу.)
“Eg” (я) – підмет, “leser” (читаю) – дієслово, займає другу позицію.

1.2.2. Відмінності в питальних реченнях та реченнях з інверсією

Саме в певних типах речень, де букмол демонструє чітке дотримання “V2” правила, нюнорск може відрізнятися. Часто це стосується питальних речень або речень, що починаються з елементів, які у букмолі викликали б інверсію.

Приклад: Kva gjer du? (Що ти робиш?)
У цьому випадку, “Kva” (що) є першим елементом, а “gjer” (робиш) – дієслово, яке йде одразу за ним. Це схоже на букмол.

Однак, розглянемо складнішу структуру:
Букмол: I går leste jeg bare en bok. (Вчора я прочитав лише одну книгу.) – тут “I går” перше, “leste” друге.
Нюнорск: I går las eg berre ei bok. (Вчора я прочитав лише одну книгу.) – тут також “I går” перше, “las” друге.

Де починаються справжні відмінності? Часто вони пов’язані з вкладеними реченнями або специфічними граматичними конструкціями, які не є типовими для щоденного мовлення, але важливі для розуміння повної картини.

1.3. Порівняльний аналіз: коли відмінності стають відчутними

Щоб побачити реальні відмінності, варто розглянути приклади, де контекст або тип речення змінює структуру.

Речення, що починається з обставини часу:
Букмол: I dag har jeg besøkt museet. (Сьогодні я відвідав музей.) – “I dag” (обставина часу) – перше, “har” (дієслово-допоміжне) – друге, “besøkt” (дієслово-основне) – після підмета.
Нюнорск: I dag har eg vitja museet. (Сьогодні я відвідав музей.) – тут структура залишається такою ж, як у букмолі.

Речення, що починається з обставини місця:
Букмол: På fjellet gikk vi en lang tur. (У горах ми пройшли довгий шлях.) – “På fjellet” (обставина місця) – перше, “gikk” (дієслово) – друге.
Нюнорск: På fjellet gjekk me ein lang tur. (У горах ми пройшли довгий шлях.) – знову ж таки, аналогічна структура.

Важливо зазначити, що більшість відмінностей у позиції дієслова у головних реченнях полягають не в тому, чи дієслово на другій позиції, а в тому, як певні слова чи фрази взаємодіють з цією позицією, та в тому, як саме відбувається інверсія.

2. Побудова підрядних речень

Підрядні речення, які залежать від головного речення, мають свою особливу структуру, що також відрізняється між букмолом та нюнорском. Найбільш помітною відмінністю тут є порядок слів.

2.1. Букмол: “Ich-Satz” – зворотний порядок слів

У букмолі, підрядні речення, які починаються з підрядного сполучника (як-от at, om, før, etter at, fordi, siden, selv om, hvis тощо), зазвичай демонструють так званий “Ich-Satz” (від німецького “ich” – я), або зворотний порядок слів. Це означає, що підмет йде перед присудковим дієсловом.

Приклад: Jeg tror at han kommer i morgen. (Я думаю, що він прийде завтра.)
Головне речення: “Jeg tror” (Я думаю).
Підрядне речення: “at han kommer i morgen” (що він прийде завтра).
У підрядному реченні: “at” (що) – сполучник, “han” (він) – підмет, “kommer” (прийде) – дієслово. Дієслово йде після підмета.

Приклад: Vi vet ikke om hun har penger. (Ми не знаємо, чи є у неї гроші.)
Підрядне речення: “om hun har penger” (чи є у неї гроші).
“om” (чи) – сполучник, “hun” (вона) – підмет, “har” (має) – дієслово.

2.2. Нюнорск: “V2” у підрядних реченнях (інвертований порядок)

На противаті букмолу, у нюнорску підрядні речення, як правило, демонструють той самий принцип “V2” (Verb zwo), що й у головних реченнях. Це призводить до інвертованого порядку слів, де присудкове дієслово передує підмету.

Приклад: Eg trur at kjem han i morgon. (Я думаю, що прийде він завтра.)
Підрядне речення: “at kjem han i morgon” (що прийде він завтра).
“at” (що) – сполучник. Однак, тут дієслово “kjem” (прийде) стоїть перед підметом “han” (він). Це і є ключова відмінність.

Приклад: Me veit ikkje om har ho pengar. (Ми не знаємо, чи має вона гроші.)
Підрядне речення: “om har ho pengar” (чи має вона гроші).
“om” (чи) – сполучник, “har” (має) – дієслово, “ho” (вона) – підмет.

2.3. Наслідки для носіїв інших мов

Ця різниця може бути досить складною для засвоєння, особливо для тих, хто вивчає норвезьку мову як іноземну. Вивчення “Ich-Satz” синтаксису в букмолі з першого разу може здатися інтуїтивним для носіїв мов, що мають схожі структури (наприклад, німецької). Натомість, “V2” в підрядних реченнях нюнорску потребує свідомого запам’ятовування та практики.

Важливий нюанс: У деяких дуже формальних текстах на букмолі може зустрічатися і порядок слів, подібний до нюнорску, що свідчить про певну взаємодію між цими стандартами. Однак, для більшості комунікативних цілей, описані вище шаблони є типовими.

3. Інверсія присудкового дієслова

Інверсія, тобто зміна звичайного порядку слів (з підметом перед дієсловом), є ще одним важливим аспектом, де букмол і нюнорск демонструють певні відмінності, хоча концепція інверсії існує в обох стандартах.

3.1. Букмол: Типові випадки інверсії

У букмолі інверсія звичайно відбувається, коли на першому місці в реченні стоїть не підмет, а якась інша конструкція (обставина, додаток, прислівник).

Приклад: Her er en stor by. (Тут є велике місто.) – тут “Her” (тут) – обставина, “er” (є) – дієслово, “en stor by” (велике місто) – підмет.
Приклад: I går kom min bror. (Вчора прийшов мій брат.) – “I går” (вчора) – обставина, “kom” (прийшов) – дієслово, “min bror” (мій брат) – підмет.

3.2. Нюнорск: Аналогічні випадки, але з іншими лексичними формами

Нюнорск також використовує інверсію в подібних ситуаціях. Однак, сам факт переходу з однієї форми на іншу часто пов’язаний з унікальними формами дієслів та підметів.

Приклад: Her er ein stor by. (Тут є велике місто.) – “Her” (тут) – обставина, “er” (є) – дієслово, “ein stor by” (велике місто) – підмет.
Приклад: I går kom min bror. (Вчора прийшов мій брат.) – “I går” (вчора) – обставина, “kom” (прийшов) – дієслово, “min bror” (мій брат) – підмет.

Основна складність тут полягає не в самій інверсії, а в залученні специфічних для кожного стандарту лексичних одиниць та граматичних форм, які викликають необхідність такого порядку слів.

3.3. Питальні речення та інверсія

В обох стандартах, питальні речення, що не починаються з питального слова (як hvem, hva, hvor), починаються з дієслова.

Букмол: Leser du en bok? (Чи читаєш ти книгу?) – “Leser” (читаєш) – дієслово, “du” (ти) – підмет.
Нюнорск: Lester du ei bok? (Чи читаєш ти книгу?) – “Lester” (читаєш) – дієслово, “du” (ти) – підмет.

Опануйте красу нюнорська під керівництвом експертів NLS Norwegian Language School – реєструйтеся вже сьогодні! https://nlsnorwegian.no/nynorsk-course/

4. Відмінності у вживання дієприкметників та інфінітивних конструкцій

Хоча вживання дієприкметників та інфінітивних конструкцій може здаватися менш значущим порівняно з порядком слів, вони також відіграють роль у побудові більш складних речень та вираженні нюансів.

4.1. Букмол: Конструкції з “å”

У букмолі, для позначення інфінітива, використовується частка “å” перед дієсловом.

Приклад: Det er viktig å lære norsk. (Важливо вивчати норвезьку.)
“å lære” (вивчати) – інфінітивна конструкція.

4.2. Нюнорск: Інші форми інфінітива (часто без “å”)

Нюнорск може використовувати різні форми інфінітива, і хоча “å” також присутнє, іноді можуть бути специфічні закінчення або використання без цієї частки, залежно від контексту.

Приклад: Det er viktig å læra norsk. (Важливо вивчати норвезьку.)
Приклад: Han vil å hjelpa meg. (Він хоче допомогти мені.) – тут “å hjelpa” є типовим.

Однак, у певних дієслівних конструкціях, особливо у вивченні часів, можуть з’являтися відмінності у формулюванні.

4.3. Дієприкметники минулого часу

Відмінності у дієприкметниках минулого часу (Partizip Perfekt) також можуть впливати на побудову конструкцій, особливо у комплементах до дієслів.

Букмол: Jeg har lest boken. (Я прочитав книгу.) – “lest” (прочитано) – дієприкметник.
Нюнорск: Eg har lest boka. (Я прочитав книгу.) – “lest” (прочитано) – дієприкметник.

Відмінності між ними лежать здебільшого в формі дієприкметника, а не в його обов’язковому присутності чи відсутності.

5. Відмінності у вживанні прийменників та їхньому впливі на структуру речення

Хоча прийменники не є безпосередніми будівельними блоками речення у тому сенсі, що дієслова чи підмети, їхнє вживання може змінювати групу слів, що займає певну позицію в реченні, і таким чином впливати на його загальну структуру.

5.1. Букмол: Стандартизоване вживання прийменників

У букмолі, прийменники часто мають свої стандартні форми та вживаються з певними іменниками чи дієсловами.

Приклад: Jeg er glad for det. (Я радий з цього.)
Приклад: Vi snakker om været. (Ми розмовляємо про погоду.)

5.2. Нюнорск: Альтернативні прийменники та більш діалектні форми

Нюнорск, будучи формою мови, що розвивалася з сільських діалектів, може мати альтернативні прийменники або форми, які відрізняються від букмола.

Приклад: Eg er glad i det. (Я радий цьому.) – тут “i” замість “for” може бути варіацією, яка залежить від конкретного діалекту, що лежить в основі нюнорску.
Приклад: Me snakkar um veret. (Ми розмовляємо про погоду.) – “um” замість “om”.

5.3. Вплив на складання фрази

Ці відмінності в прийменниках можуть впливати на те, яку цілу фразу (прийменникову групу) ми поставимо на першу позицію в реченні, що, в свою чергу, веде до необхідності інверсії (як обговорювалося раніше).

Букмол: Med stor glede gikk han inn i huset. (З великою радістю він увійшов до будинку.) – “Med stor glede” – перша фраза, “gikk” – друге слово.
Нюнорск: Med stor glede gjekk han inn i huset. (З великою радістю він увійшов до будинку.) – структура аналогічна, але лексична основа інша.

Важливо розуміти, що ці відмінності в прийменниках можуть бути дуже тонкими і часто залежать від конкретного тексту, стилю мови та навіть особистих переваг мовця, який дотримується певного стандарту.

Висновок

Різниця у побудові речень між букмолом та нюнорском є багатогранною і торкається основних граматичних правил, таких як порядок слів у головних та підрядних реченнях, інверсія, а також використання певних граматичних конструкцій. Розуміння цих відмінностей є ключем до глибокого засвоєння норвезької мови, незалежно від того, для якої мети вона вивчається. Для початківців, зосередження на головних відмінностях, таких як “V2” правило та порядок слів у підрядних реченнях, буде найефективнішим. З часом, поглиблене вивчення всіх аспектів граматики обох стандартів дозволить вільно оперувати норвезькою мовою в будь-якому її варіанті.

Зрозумійте норвезькі діалекти та культуру глибше. Забронюйте своє місце на курсі нюнорська в NLS